Максимчик веселий, добрий, чуйний хлопчик. Дуже любить наспівувати пісні та танцювати, грати в м’яча. Багато малює.
Він народився у маленькому прифронтовому містечку у Донецькій області. Розвивався як і усі дітки, але мав невелику затримку у мовленні. Максим приймав ліки і відвідував заняття з сенсорної інтеграції, та потроху здобував прогрес у мовленні.
Нажаль, одного дня, через російську військову агресію в Україні, Максим почувши гучні вибухи дуже злякався. І трапилось неминуче – він майже перестав розмовляти. Максим з родиною вимушено покинули домівку та переїхали до міста Дніпро.
Але восени сталось погіршення стану здоров’я і почалися постійні епіліптичні напади, було встановлено страшний діагноз – локалізована (фокальна)(парціальна) ідіопатична епілепсія та епілептичні синдроми з судомними нападами з фокальним початком, з фармакорезистентною епілепсію, затримка мовного розвитку, та встановлена інвалідність.
Завдяки постійному лікувальню у невролога та курсам реабілітації, Максимчик має значний прогрес у мовленні. Став активно спілкуватись з оточиючими. Перестав лякатись гучних звуків.
У нього є всі шанси стати здоровою дитиною, тому курси реабілітації він проходить на постійній основі.
